- дзюрчати
- -чи́ть, недок.1) Витіканням утворювати монотонне булькання, шум.2) Текти, витікати струмком, потоком. || перен. Щебетливо гомоніти, співати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дзюрчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бриніти — ни/ть, недок. 1) Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти. || Дзвінко звучати. || Дзижчати (про комах). || Дзюрчати (про воду). 2) Яскраво вирізнятися своїм кольором (звичайно червоним) при цвітінні, дозріванні… … Український тлумачний словник
буркотати — очу/, о/чеш і буркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) перех. і без додатка.Говорити тихо і невиразно. || Говорити невиразно і сердито, висловлюючи невдоволення ким , чим небудь; бурчати. 2) неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на… … Український тлумачний словник
бурчати — чу/, чи/ш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Говорити невиразно, нерозбірливо. || Докучливо висловлювати своє невдоволення чим небудь, дорікати комусь. 2) неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про… … Український тлумачний словник
дзюркотати — о/че і дзюркоті/ти, ти/ть, недок. Підсил. до дзюрчати … Український тлумачний словник
дзюрчання — я, с. Дія за знач. дзюрчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
журчати — чу/, чи/ш, недок. Те саме, що дзюрчати 1). || перен., рідко. Про тихі, монотонні звуки людської мови … Український тлумачний словник
задзюрчати — чи/ть, док. 1) Почати дзюрчати. || перен. Тихо, лагідно зазвучати (про мову, спів і т. ін.). 2) Потекти, политися струмком … Український тлумачний словник
подзюрчати — чи/ть, док. Дзюрчати якийсь час … Український тлумачний словник
продзюрчати — чи/ть. Док. до дзюрчати … Український тлумачний словник